Автор: admin

Коли у дитини з’являються неврологічні симптоми: судоми, головний біль, порушення сну, слабкість у кінцівках або оніміння, – у батьків виникає багато страхів і тривоги за здоров’я дитини.

Часто ці переживання посилюють міфи, які поширені у побуті та в інтернеті. “Забір ліквору – небезпечна процедура”. “Після пункції дитина не зможе ходити”. “Епілепсію доведеться лікувати все життя”.

Саме такі міфи часто викликають додаткові хвилювання та сумніви щодо проходження незвичних обстежень. Але у неврології вчасна діагностика має вирішальне значення. Сучасні методи обстеження допомагають лікарям швидко встановити причину симптомів, підібрати правильне лікування та повернути повноцінне дитинство.

Разом із фахівцями відділення дитячої неврології, клінічної нейрофізіології та розладів психіки ми зібрали найпоширеніші думки й пояснили, які з них правда, а які – ні.

МІФ: Забір ліквору з нижньої частини спини – небезпечна процедура для дитини.

ПРАВДА: Під час люмбальної пункції процедура виконується у безпечній ділянці поперекового відділу, нижче рівня закінчення спинного мозку. Така процедура ніяк не впливає на опорно-руховий апарат і не може зашкодити спинному мозку. Забір ліквору не є болісною процедурою і триває кілька хвилин під місцевою анестезією. Відмова від люмбальної пункції може ускладнити або навіть зробити неможливою точну діагностику деяких серйозних захворювань нервової системи, що є більш небезпечно для здоровʼя вашої дитини.

МІФ: Після забору ліквору дитина довго не зможе ходити.

ПРАВДА: Після люмбальної пункції дитині рекомендується дотримуватися ліжкового режиму приблизно 1-2 години. Після цього можна поступово переходити у вертикальне положення та повертатися до звичайної активності. Процедура ніяк не впливає на здатність ходити.

МІФ: Препарати при епілепсії потрібно приймати все життя.

ПРАВДА: При правильно підібраній терапії й контролю нападів, лікування зазвичай триває 2-3 роки. Якщо протягом цього часу нападів немає, лікар-невролог може поступово відмінити терапію.

МІФ: Під час нічного ЕЕГ-моніторингу, якщо дитина прокинулась, дослідження починають спочатку.

ПРАВДА: За міжнародними стандартами для якісного аналізу сну достатньо приблизно 3 годин запису, щоб зафіксувати основні стадії сну. Якщо після цього дитина прокинулася, повторювати дослідження не потрібно. Виняток – випадки, коли лікарю потрібно зафіксувати епілептичний напад. Тоді запис можуть продовжити.

МІФ: Якщо при розсіяному склерозі порушуються зір, чутливість або рух, ці функції вже не відновлюються.

ПРАВДА: При своєчасному лікуванні можливе часткове або навіть повне відновлення функцій нервової системи. Після пульс-терапії гормональними препаратами часто спостерігається: відновлення зору, покращення рухів у кінцівках, зменшення оніміння та інших неврологічних симптомів.

Якщо у дитини з’являються судоми, часті головні болі, порушення сну, слабкість у руках чи ногах, проблеми з мовленням або розвитком, раптові втрати свідомості, тремор чи зміни поведінки – це не привід для паніки, а сигнал звернутися за консультацією до спеціалістів.

У відділенні дитячої неврології, клінічної нейрофізіології та розладів психіки НДСЛ “Охматдит” працює команда фахівців із великим досвідом, які надають спеціалізовану допомогу дітям із різними захворюваннями нервової системи – від поширених неврологічних розладів до складних і рідкісних діагнозів.

Тут щодня проводять сучасну діагностику, підбирають індивідуальне лікування, щоб вчасно встановити причину симптомів, допомогти дитині подолати хворобу та покращити якість її життя.Нервова система керує практично всіма процесами в організмі дитини – рухами, мовленням, пам’яттю, емоціями, сном, поведінкою. Тому будь-які порушення її роботи можуть проявлятися дуже по-різному: від головного болю чи судом до проблем із розвитком, рухами або поведінкою.Саме такими станами займається відділення дитячої неврології, клінічної нейрофізіології та розладів психіки. Тут надають спеціалізовану медичну допомогу дітям від 1 місяця до 18 років із складними захворюваннями нервової системи.

Вам до нас, якщо дитина має:

• епілепсію або епілептичні синдроми: дитячі спазми, синдром Веста, синдром Леннокса-Гасто, ювенільна міоклонічна епілепсія, фокальні (парціальні) напади, генералізовані судомні напади;
• демієлінізуючі захворювання нервової системи – це хвороби, при яких пошкоджується оболонка нервових волокон. До них належать: розсіяний склероз, гострий дисемінований енцефаломієліт, оптиконевромієліт (хвороба Девіка);
• спадкові захворювання нервової системи: спінальна м’язова атрофія, спадкові атаксії, хвороба Гантінгтона.
• порушення руху та екстрапірамідальні розлади: дистонії, хореї, вторинний паркінсонізм, злоякісний нейролептичний синдром. Ці захворювання можуть проявлятися мимовільними рухами, тремором або порушенням координації.
• нейромязові захворювання: міастенія, спадкові нейропатії, м’язові дистрофії, запальні полінейропатії, зокрема синдром Гієна-Барре. Такі стани можуть спричиняти слабкість м’язів, порушення ходи або втрату чутливості.судинні захворювання нервової системи: гострі порушення мозкового кровообігу, наслідки інсультів.
• наслідки травм і важких станів: до відділення переводять дітей із інших відділень, коли гострий стан вже стабілізовано, але дитина потребує подальшого неврологічного лікування та реабілітації.
• розлади психіки та розвитку: розлад аутистичного спектра, синдром Ретта, синдромом Туретта, тривожний розлад, розлад сну, гіперактивність, розлад поведінки, розлади харчової поведінки, зокрема анорексія.

У відділені лікарі спершу проводять детальний огляд дитини, вивчають аналізи та медичну історію. За потреби призначають додаткові обстеження, зокрема: лабораторні дослідження: загальний аналіз крові,біохімічні аналізи; нейрофізіологічні дослідження: електроенцефалографія, довготривалий або нічний відео-ЕЕГ моніторинг, електронейроміографія; інструментальні дослідження: МРТ головного мозку, рентгенологічні дослідження, електрокардіографію.

У деяких випадках можуть призначити генетичні дослідження, якщо є підозра на спадкове захворювання.

Як лікують у відділенні: Лікування для кожної дитини підбирається індивідуально. Найчастіше воно включає:

• медикаментозну терапію
• внутрішньовенні інфузії (крапельниці)
• корекцію протисудомної терапії
• лікування аутоімунних або запальних процесів
• нейрореабілітацію

---

Чому саме Охматдит?

Складні неврологічні захворювання часто потребують участі фахівців різного профілю. У відділенні працює мультидисциплінарна команда, до якої входять: нейрохірурги, генетики, інфекціоністи, лікарі функціональної діагностики, спеціалісти МРТ та ін. Такий підхід дозволяє точніше встановити діагноз та підібрати оптимальне лікування.

Відділення оснащене сучасним обладнанням, що дозволяє проводити діагностику складних та рідкісних неврологічних захворювань.Лікарі відділення мають великий досвід ведення складних клінічних випадків, проходили стажування та навчання за кордоном і застосовують у практиці сучасні підходи до діагностики та лікування неврологічних захворювань у дітей.

У відділенні впроваджені сучасні нейрофізіологічні методи обстеження, а складні клінічні випадки розглядаються на консиліумах за участю мультидисциплінарної команди фахівців.

Важливою перевагою є співпраця з кафедрою дитячої неврології, що дозволяє поєднувати клінічний досвід із сучасними науковими підходами. А розташування відділення у багатопрофільній лікарні дає можливість проводити комплексну діагностику та лікування в одному місці.

---

Як потрапити

Госпіталізація до відділення можлива:

• за електронним направленням від лікаря;
• шляхом переведення з іншого відділення лікарні.

Для госпіталізації необхідні:

• електронне направлення
• виписка з амбулаторної карти
• довідка про щеплення.

Запис на госпіталізацію за телефоном: +38 (044) 239 87 13

Відділення дитячої неврології, клінічної нейрофізіології та розладів психіки НДСЛ «Охматдит» — місце, де допомагають зрозуміти найскладніші неврологічні діагнози та знайти шлях до одужання.

Тут надають спеціалізовану допомогу дітям з усієї України від 1 місяця до 18 років із захворюваннями нервової системи, порушеннями розвитку, руху, поведінки та психічного здоров’я.

У відділенні працює команда досвідчених фахівців, які поєднують сучасні методи діагностики, нейрофізіологічні дослідження та мультидисциплінарний підхід. Завдяки цьому лікарі можуть точно встановити причину симптомів, підібрати індивідуальне лікування та допомогти дитині повернутися до повноцінного життя.

---

Записатися на консультацію або госпіталізацію можна, зателефонувавши за номером: +380 44 239 87 13.

До НДСЛ «Охматдит» завітав Генрі Томас Марш — всесвітньо відомий британський нейрохірург, кавалер Ордена Британської імперії, автор бестселерів про медицину та давній друг українських лікарів. Уже понад 30 років він регулярно приїздить до України, підтримуючи розвиток медицини, ділячись досвідом і надихаючи нове покоління фахівців.

До нашої лікарні він приїхав уже вдруге.Під час зустрічі Генрі Марш прочитав лекцію «Children Are Not Little Adults» («Діти — не маленькі дорослі») — про особливості роботи з дітьми, відповідальність лікаря та взаємини з родинами.У своїй лекції він поділився професійними й життєвими уроками, які формуються роками практики. Йшлося не лише про медицину, а й про те, що лікування дитини завжди означає роботу і з її родиною. Батьківська тривога, безумовна любов до дитини та чесний діалог із родиною — важлива частина педіатричної практики.

«Генрі Марш наголошує на тому, як медицина розвивається навіть у складні часи. Він щиро підтримує Україну, бачить, як змінюється наша медицина, і продовжує надихати наших медиків», — зазначив Павло Плавський, завідувач відділення нейрохірургії НДСЛ «Охматдит», завдяки якому відбулася ця зустріч.Для молодих лікарів і інтернів такі зустрічі мають особливу цінність.

«Знання можна отримати з підручників чи інтернету. Але досвід — це те, що передають лікарі, які пройшли довгий шлях у медицині, працювали в мультидисциплінарних командах і вчилися навіть на власних помилках. Саме це є найціннішим у таких зустрічах», — говорить Олена Говорова, лікарка-інтерн Охматдиту.

Завершуючи свою доповідь, Генрі Марш звернувся до українських медиків зі словами підтримки:«Я знаю, що ситуація в Україні надзвичайно складна через війну, а система охорони здоров’я переживає багато викликів. Ви пережили справді важку зиму. Але попри все ви залишаєтеся тут і продовжуєте працювати. Я щиро вітаю вас із цим. Моя підтримка України залишається безумовною. Слава Україні!»

Щиро дякуємо Генрі Маршу за візит, підтримку українських лікарів та готовність ділитися своїм досвідом. Такі зустрічі — можливість для медиків навчатися, обмінюватися досвідом і разом рухати вперед українську медицину.

Більше фото за посиланням.

У нашій лікарні працюють жінки, для яких допомагати – це не просто робота, а покликання усього життя.

Щодня вони лікують і рятують. Проводять складні операції. Доглядають маленьких пацієнтів. Пояснюють, підтримують та заспокоюють. Винаходять нові рішення, щоб кожна дитина отримала шанс на одужання.

У Міжнародний день боротьби за права жінок ми дякуємо кожній за ваш вибір. За професійність, витримку і людяність. За турботу, яка стоїть за кожним врятованим життям.

Бажаємо вам натхнення, сили, стійкості та радості. І щоб у вашій роботі було якомога більше перемог — великих і маленьких.

Пів року інтенсивної терапії і щоденна боротьба за життя – в НДСЛ “Охматдит” досягли ремісії у дитини з гострим мієлоїдним лейкозом.

Звичайна застуда допомогла виявити небезпечну хворобу, яка вже розвивалася в організмі 9-річної Валерії. Під час літніх канікул дівчинка разом із родиною поїхала на відпочинок – набратися сил перед навчальним роком. Та після повернення всі захворіли на вірусну інфекцію. Спершу перебіг застуди не викликав занепокоєння. Та за кілька тижнів, коли рідним ставало краще, стан дитини не поліпшувався: з’явилася виражена блідість, наростала слабкість, на тілі виникли синці.

Мама дівчинки, Євгенія, одразу звернулася до педіатра. Після огляду дитину скерували на лабораторні дослідження. Аналіз крові показав критичні зміни, що вимагали негайного дообстеження. Родину терміново направили до Охматдиту.

До лікарні Валерія потрапила у вкрай тяжкому стані. Її негайно госпіталізували до відділення онкогематології, провели розширену лабораторну та інструментальну діагностику і виконали пункцію кісткового мозку. Діагноз підтвердився – гострий мієлоїдний лейкоз.

«За результатами онкогенетичних досліджень дитина належала до сприятливої прогностичної групи. Це дало нам можливість розраховувати на хорошу відповідь на терапію та досягнення ремісії», – пояснює лікарка-гематолог-онколог Ірина Мілінчук.

Лікування розпочали відповідно до міжнародних протоколів. Воно включало кілька курсів інтенсивної поліхімієтерапії з постійним моніторингом показників крові та функцій органів. Перед кожним курсом проводили обов’язкові обстеження: ехокардіографію для контролю функції серця, ультразвукові дослідження. До лікування також були залучені неврологи, офтальмологи, психологи. Терапія була складною. Після кожного курса хімієтерапії у Валерії розвивалася глибока мієлосупресія – критичне пригнічення кровотворення. Дівчинка потребувала регулярних трансфузій компонентів крові, а на тлі імунодефіциту виникали інфекційні ускладнення: пневмонії, епізоди септичних станів із високою температурою, що потребувало додаткового медикаментозного лікування.

У відділенні Валерію називають справжньою бійчинею. Вона не боялася процедур, уважно стежила за кожним етапом лікування, знала свої показники тромбоцитів і лейкоцитів, ставила запитання та чітко виконувала всі рекомендації лікарів. І через шість місяців інтенсивна частина терапії була завершена.

«Лікарня стала для нас другою сімʼєю. Я знаю кожну маму, кожного лікаря, кожну медсестру. Нас всі підтримували, весь медичний персонал був на звʼязку 24/7. Ми прожили тут дуже складний період і я вдячна всім фахівцям, донорам і людям, які були поруч, за врятоване життя моєї донечки», – зі сльозами на очах ділиться Євгенія.

На всьому шляху лікування Валерію підтримував благодійний фонд «Таблеточки» Таблеточки. Фонд системно забезпечує відділення онкогематології необхідними лікарськими засобами та витратними матеріалами, а також дбає про емоційну підтримку дітей: організовує творчі майстер-класи, дарує подарунки та передає «намистинки хоробрості» – символи пройдених етапів лікування.

Попереду дівчинку чекає рік підтримувальної хімієтерапії, регулярні контрольні обстеження, щотижневий моніторинг аналізів крові та планові візити до лікарів.

Сьогодні Валерія почувається краще й залишає лікарняні стіни. Після завершення лікування вона мріє поїхати до Діснейленду і завести золотистого ретривера.

Дякуємо кожному, хто став частиною цієї історії порятунку. Бажаємо Валерії міцного здоров’я і здійснення всіх її мрій.