Місяць: Грудень 2021

В Україні щороку з’являється на світ понад 400 немовлят з вродженими вадами типу «заяча губа» та іншими.

Така історія й 7-річної Наталки. Півроку тому в житті дівчинки відбулася чи не найщасливіша подія — її вдочерила сім’я Кагаловських. Батьки одразу взялися за вроджений дефект. З таким запитом вони звернулися до Охматдиту. Вада з розщелиною губи потребує складних хірургічних операцій та обов’язкової реабілітації. Біля 40% українських немовлят з такою патологією отримують допомогу в нашій лікарні, у відділенні пластично-реконструктивної мікрохірургії.

«Вади обличчя формуються в перші тижні вагітності й помітні у плода під час ультразвукового дослідження. Тому важливо вчасно почати лікування, — говорить завідувачка відділенням Наталія Тетруєва.— Наприклад, перша операція — пластика губи — робиться в чотири — шість місяців, відновлення піднебіння виконуємо до року, кісткову пластику альвеолярного паростка — після семи років, а виправляємо ніс десь у 15 років. Коли йдеться про таку патологію, як «заяча губа», неможливо повністю виконати корекцію під час одного хірургічного втручання. Маючи великий досвід, складаємо поетапний план лікування».

«Крім того, зараз ми розширюємо співпрацю з такою відомою Міжнародною благодійною організацією, як Smile Train. Вона опікується маленькими пацієнтами з патологіями та дефектами обличчя по всьому світу, з 2009 року співпрацює з «Охматдитом». Новим етапом співпраці стане залучення до програм реабілітації ортодонтів, логопедів та психологів. Таким чином лікарі зможуть не тільки позбавити дитину вади обличчя, але й вберегти від психологічних травм», — зауважив генеральний директор НДСЛ «Охматдит» Володимир Жовнір.Ситуація ж Наталочки була ускладнена тим, що раніше вона перенесла одну операцію. На жаль, невдалу. Щоб виправити помилки інших лікарів, нашим медикам потрібно зробити серію втручань. З дівчинкою працюють щелепно-лицьові хірурги Охматдиту: Тетруєва Наталія Андріївна, Голубченко Олег Ігорович Олег Голубченко та команда інших спеціалістів.

Наталці вже зробили першу операцію, під час якої усували не лише ваду, а й наслідки попереднього втручання — рубці на носику та губах. Зараз дитина займається з логопедом та старанно вчить шкільні предмети, а ортодонт зробив дівчинці спеціальну пластину, яка сприяє формуванню правильного прикусу. Попереду можливі ще операції, реабілітації та багато роботи. Одне знаємо точно: Наталка має бути щасливою. І ми докладемо всіх зусиль, щоб перетворити історію про «заячу губу» на спогад минулого.

Повну історію про лікування Наталки можна дізнатися у матеріалі видання ФАКТИ.

Просто зараз у мережі Ашан проходить акція. Якщо придбати іграшку, бобра Марка, то можна допомогти Охматдиту.

10% вартості Марка будуть скеровані на потреби відділення ендокринології Охматдиту, а саме — на закупівлю апаратів для фізіотерапевтичного лікування хворих з ендокринними розладами.

Чудова нагода показати дітям, як просто робити добро. Нехай усмішка й радість одного малюка допоможе іншому одужати.

Придбати бобра Марка можна у магазинах Ашан до 8 січня 2022 року.

За 2021 рік в лікарні зафіксували вже 3 випадки проковтування зубної щітки дівчатами-підлітками, які таким чином намагалися викликати блювання після їжі. Через бажання зберегти фігуру і не погладшати всі вони в підсумку стали пацієнтами відділення діагностики.

«Усі три випадки з зубними щітками стосуються дівчаток від 15 до 17 років, які намагалися таким чином викликати блювання після їжі. Як ви розумієте, тут йдеться про харчовий розлад під назвою булімія», — розповіла завідувачка відділення діагностики Дарія Вороняк. Дістати предмети такої довжини неймовірно складно. Адже спершу потрібно схопити їх спеціальним ендоскопічним пристосуванням з петлею на кінці. Треба враховувати, що гладка пластмасова щітка, постійно зісковзує. Схопивши, її слід розвернути таким чином, щоб вона знову увійшла в стравохід. Однак і тут існує високий ступінь небезпеки пошкодження стінок органу.

Діставали 19-сантиметрову щітку з дівчинки ендоскопічно під загальним наркозом. Над цим випадком працювала команда з висококваліфікованих фахівців ендоскопістів, торакальних хірургів та анестезіологів. Попри всі технічні складнощі, щітка була успішно захоплена та видалена.

Дякуємо за командну роботу завідувачці відділення діагностики Dariia Voroniak, лікарю-ендоскопісту Ирина Коломоец, торакальному хірургу Ванді Малінецькій, лікарю-анестезіологу Христина Корвач, анестезисті Анастасії Зубрицькій, медичним сестрам Юлії Мирошник, Світлані Бугровій, Катерина Омельченко, Валентині Мацкевич, Анні Дикій.

Лікарі Охматдиту закликають батьків у жодному разі не намагатися діставати проковтнуті дітьми предмети самостійно. Слід одразу звертатися за медичною допомогою.

Деталі про випадок у статті Факти та у сюжеті ТСН.

На минулому тижні у Харкові вони взяли участь у міжнародному симпозіумі «Multidisciplinarity in the Treatment of Metastatic Tumours in Spine» на базі Університетської клініки ХНМУ. Співорганізаторами заходу виступили ГО «Всеукраїнська асоціація дитячих ортопедів-травматологів» та Польська асоціація спінальної хірургії.

До складу делегації від кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що працюють на базі Охматдиту увійшли завідувач кафедри дитячої хірургії, професор Анатолій Левицький, аспірант кафедри дитячої хірургії Валентин Рогозинський та лікарка відділення ортопедії та травматології НДСЛ «Охматдит» Кіра Курисько.

На симпозіумі розглядали мультидисциплінарне лікування пухлин хребта. 8 медиків виступили з доповідями. Серед них й учасники з Чехії та Польщі. Професор Анатолій Левицький поділився власними думками щодо хірургічного лікування пухлин хребта у дітей із рідкісними захворюваннями хребта, хворобою Горхема‐Стаута з приводу лізису хребців. Лікар продемонстрував колегам чудові результати від застосування конструкцій NovaSpine «що ростуть». В Україні такі пристосування використовують понад 7 років. Конструкції NovaSpine не гальмують ріст, а відтак не вимагають оперативних втручань кожні 6 місяців.

Дякуємо нашим лікарям за активну наукову та практичну роботу. Завдяки вам долі наших маленьких пацієнтів у надійних руках.

Головна мета консиліуму — розбирати важкі випадки патологій розвитку плоду та надавати оперативну допомогу мамам та новонародженим немовлятам.

В Україні щорічно народжується близько 10 тисяч дітей із вродженими вадами розвитку. Кожна 11 дитина віком до 18 років має такі патології. Загалом в країні зареєстровано понад 200 тисяч дітей з вродженими вадами. В Охматдиті з липня працює масштабна програма допологової діагностики вроджених патологій розвитку та надання високоспеціалізованої допомоги новонародженим. За пів року роботи на консиліумі розглянули 26 випадків.

В мультидисциплінарний консиліум Охматдиту входять акушери-гінекологи, генетики, УЗД-спеціалісти, дитячі хірурги та інші спеціалісти. Найчастіше внутрішньоутробно вони фіксують вади шлунково-кишкового тракту, стравоходу, діафрагмальні грижі. Ці вади трапляються досить часто — раз на 2,5–3 тисячі пологів. Також на консиліумі розглядають вади ЦНС, пухлини різної локалізації, вади легень, серця. До Охматдиту потрапляють вагітні з усіх регіонів України з різними відхиленнями в розвитку плоду. На перинатальний консиліум їх може направити лікар, що веде їхню вагітність.

«Проект має національне значення. Ми віримо у те, що він дозволить нам налагодити активну співпрацю з акушер-гінекологами на місцях та, відповідно, підвищити рівень пренатальної діагностики вроджених вад в усій країні», – зауважив генеральний директор Охматдиту, доктор медичних наук Володимир Жовнір.

Наші лікарі бачать ваду під час пренатальної діагностики, можуть оцінити її тяжкість, дати прогноз, спланувати спільно з акушерами-гінекологами програму супроводу вагітності та ведення пологів. Охматдит співпрацює з Київським перинатальним центром та пологовим будинком №5. Після пологів дитину одразу везуть до Охматдиту, аби надати невідкладну допомогу в перші хвилини життя.

«Ми завжди боремося за життя… Буває, приходить вагітна, яку налякали, що немає жодних шансів на виживання дитини, і навіть не направляють на консультацію до дитячого хірурга. На консиліумі ми розглядали такий випадок. Заспокоїли маму, пояснили, що з таким діагнозом — діафрагмальна грижа — 80 відсотків діток виживають. Вона народила, ми прооперували. Нещодавно вона приходила на черговий огляд — дитина здорова»,— розповідає голова консиліуму перинатальної діагностики НДСЛ «Охматдит», доктор медичних наук Євген Руденко.

Порятунок дітей зі складними вродженими вадами, зокрема такими, які донедавна вважалися несумісними з життям, для Охматдиту сьогодні звична практика. На те, аби таких випадків стало менше, аби діти народжувалися і зростали здоровими, спрямовані зусилля фахівців лікарні та інших медичних установ, які переймаються проблемою допологової діагностики вроджених вад і розвитку медицини плода.

Склад консиліуму з питань пренатальної та постнатальної діагностики вроджених вад розвитку НДСЛ «Охматдит»:

1. Руденко Є.О – голова консиліуму перинатальної діагностики, професор кафедри дитячої хірургії НМУ ім. О.О.Богомольця , д.мед.н., лікар-хірург дитячий відділення хірургії новонароджених, недоношених та дітей раннього віку.
2. Галаган В.О. – професор, д.мед.н., завідувач Спеціалізованого Медико-генетичного центру.
3. Шунько Є.Є. – завідувач кафедри неонатології НУОЗ ім. П.Л.Шупика, професор, д.мед.н.
4. Чернишук С.С. – медичний директор.
5. Іванова Т.П. – медичний директор з медичних питань, к.мед.н.
6. Сова В.А. – медичний директор з поліклінічної роботи.
7. Максакова І.С. – завідувач відділення хірургії новонароджених, недоношених та дітей раннього грудного віку.
8. Грищук Ю.В. – лікар-генетик кабінету УЗД СМГЦ.
9. Денисова О.А. – лікар-генетик кабінету УЗД СМГЦ.
10. Ребенков С.О. – завідувач Центру радіології.
11. Халанська О.А. – завідувач відділення планування сім’ї та реабілітації репродуктивної функції жінок КДП.

Анатолій Феодосійович — лікар ортопед-травматолог, видатний хірург із досвідом понад 40 років роботи, Заслужений лікар України, завідувач кафедри дитячої хірургії НМУ імені О.О. Богомольця, що працює на базі Охматдиту.

Анатолій Левицький — справжній вчитель для багатьох ортопедів, травматологів і хірургів нашої лікарні, він експерт МОЗ з питань ортопедії та травматології, президент ГО «Всеукраїнська асоціація дитячих ортопедів та травматологів».

Вітаємо Анатолія Левицького з ще одним високим званням. Пишаємося, що ви рятуєте пацієнтів Охматдиту та передаєте свій досвід нашим спеціалістам. Бажаємо наснаги у роботі та нових звершень!

Шістнадцятирічна Софія вже два роки разом із мамою живе у лікарні «Охматдит». У неї рідкісне генетичне захворювання, через яке перестали працювати нирки. Натомість кров дівчинці вже кілька років чистить діалізний апарат. Єдиною надією Софії на повернення до повноцінного життя була пересадка нирки: два роки вона чекала на донора, який їй би підійшов.

«Знаєте, до останнього у мене була надія, що все-таки мені зроблять пересадку, що все-таки мені пощастить, – зізнається дівчина. – І тоді все буде добре. І знаєте, тепер я зможу жити, мені зроблять пересадку, тепер у всіх є шанс на це».

Таких пацієнтів, як Софія, які потребують трансплантації, в Україні – близько 5 тисяч. Раніше багато хто з цих людей їхав на лікування за кордон, а хтось просто вмирав, тому що пересадка органів від неспорідненого донора в країні була пов’язана з багатьма законодавчими труднощами.

Але два роки тому Верховна Рада нарешті ухвалила закон, який розблокував в Україні такі операції. Парламент дозволив громадянам України ще за життя давати свою згоду на донорство органів. Також згоду на вилучення органів для пересадки після смерті людини можуть надавати родичі померлого. З моменту ухвалення закону в Україні почала працювати Єдина державна система трансплантацій: у ній збирається інформація про сумісність донора та реципієнта.

Надію на життя зрештою отримала і Софія. Після двох років очікування донор, який їй підійшов, таки знайшовся — молодий чоловік, якому було лише 32 роки. Він помер від інсульту в одній із київських лікарень, а родичі дали згоду на трансплантацію його органів. Печінку, серце та нирки, які забрали у донора, пересадили чотирьом людям, серед них і Софія.

Попереду у дівчини — важкі місяці відновлення: нирка має прижитися в організмі, а Софії все життя доведеться приймати імунодепресанти – препарати, які не дадуть її організму відторгнути чужорідний орган. Але вона радіє життю навіть із такими обмеженнями і каже, що тепер, після двох років життя в лікарні, нарешті зможе повернутися додому. Софія мріє закінчити школу та стати журналістом.

«Якщо все мине успішно, вона має повернутися до нормального життя, ходити до школи, радувати батьків оцінками», – сподівається хірург-трансплантолог Олег Святославович Годік Oleg Godik.

Як працює система трансплантації в Україні та чому важливо ставати донором — дивіться у матеріалі Настоящее Время :http://surl.li/awokm та Радіо Свобода: http://surl.li/awomd.
Побачити, як відбувалася трансплантація нирки можна у відео.

Організувала подію Асоціація Педіатричної Радіології за підтримки НДСЛ «Охматдит» та медичної компанії Ксенко Ultrasound Systems.

Програму заходу готували професіонали своєї справи та досвідчені спікери з Охматдиту, ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики» та ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад.О.М.Лук’янової» НАМН України.

Під час семінару разом розбирали рідкісні приклади у практиці лікарів УЗД та вивчали сучасні підходи ультразвукової діагностики шлунково-кишкового тракту та печінки у дітей.

Для майстеркласу використовували найсучасніше експертне обладнання УЗД фірми “Samsung”, яке Охматдит отримав у 2021 році та активно використовує у щоденній роботі.

Формат події був змішаним: можна було прийти особисто чи долучитися онлайн. Понад 200 лікарів з усієї України взяли участь у конференції.

Для усіх охочих запис семінару доступний за посиланням: https://youtu.be/LlvKkxP1hr8

Постійне самовдосконалення — шлях до справжнього професіоналізму. Дякуємо колегам з інших закладів за участь та обмін досвідом.

Відділення променевої терапії призупиняє прийом пацієнтів на опромінення з 3.12.2021 орієнтовно по 10.01.2022 рік. Через поставку, монтаж та налагодження апгрейду лінійного прискорювача Electa Synergy S.

Персонал відділення буде виконувати суміжні функції в інших підрозділах Центра радіології та брати участь у забезпеченні робіт по оновленню системи.

Вибачаємося за незручності, просимо з розумінням поставитися до змін у роботі відділення.