6-річній Мілані довелося в одну мить стати дорослою, коли на її очах загинула мама. За здоров’я дівчинки боролися спеціалісти Охматдиту.
Життя 6-річної Міланки ще 2 тижні тому було абсолютно нормальним. Здається, з того часу минуло ціла вічність. До війни у Мілани була дружна родина: мама, тато, 9-річний брат Костя. А ще бабуся, тітка з дядьком. Дівчинка пішла у 1 клас, знайшла подружок, любила уроки математики та захоплювалася малюванням.
28 лютого життя цієї дитини було розділене на «до» та «після». В цей момент родина знаходилася поруч з Гостомелем на Київщині, місця, де зараз населення знаходиться в заручниках окупантів, де тривають бої та гуманітарна криза.
Батько дівчинки розповідає, що той роковий ранок був тихим, поки ракета не влучила в сусідній будинок. Сім’я сховалася в одній з кімнат свого дому, але вже за 30 секунд наступна ракета влучила просто в кімнату, де були всі люди. Тітці відірвало ступню, довелося ампутувати ногу до коліна. Решта отримали осколкові поранення. Але мамі Мілани — Діані — не пощастило найбільше. Вона загинула на очах чоловіка та двох дітей.
Мілана теж постраждала — осколки пошкодили нижні кінцівки, найбільші ураження отримала права ступня. Мікрохірурги Охматдиту вже зробили дівчинці декілька хірургічних втручань: видалили осколки та нежиттєздатні тканини, зробили пересадку шкіри на уражені ділянки. Зараз дівчинка знаходиться в Охматдиті, продовжує лікування, з нею працюють і психологи.
Зараз маленька усвідомила: мами більше нема. Мілана почала говорити про неї в минулому часі, та щоразу плаче при згадці про страшні події. Дитина досі малює. В її блокноті сердечки, адресовані людині, яка вже ніколи не зможе їх побачити — МАМІ.
Тато Олексій постійно поруч з донькою. Він і сам отримав поранення осколками, але, здається, його не сильно це турбує. На днях він поховав дружину, тож тепер діти — це все, що він має. Олексій не відходить від доньчиного ліжка і не може стримати емоцій: «Не дай Бог комусь це пережити. До початку війни ми жили абсолютно нормальним життям. Ми з жінкою працювали, діти навчалися в школі. Мілана тільки в цьому році пішла в перший клас. У нас було щасливе життя. Зараз все змінилося. Тепер гинуть невинні люди. Зараз потрібна допомога для всієї України».Охматдит звертається до всього світу: війну треба зупинити. Наші медики зараз рятують дітей та дорослих, що отримали бойові поранення. Лікарі живуть у лікарні та роблять неможливе, аби зберегти максимальну кількість життів. Будь ласка, зупиніть це. Більше ні одна дитина не має плакати через те, що російський снаряд убив когось з рідних.
