Сьогодні пацієнту Охматдиту Єгору виповнилося 7 років. У цей день найбільше за все хлопчик хотів би опинитися вдома на Херсонщині, проте вимушений залишатися в Києві. Адже повернутися туди зараз неможливо.
Єгор потрапив до НДСЛ «Охматдит» 8 травня — його перевели з Херсонської лікарні.
«3 травня Єгор разом з мамою пішли в магазин за продуктами. Саме в той момент розпочалася ракетна атака — уламки влучили в супермаркет, де знаходилось багато людей. На жаль, постраждали всі», – болісно згадує Тамара, бабуся хлопчика.
Одразу Єгор був госпіталізований у Херсонську дитячу обласну лікарню. Дитина потрапила до медичного закладу з численними уламковими пошкодженнями м’яких тканин. Після надання першої медичної допомоги, йому поставили діагноз — заочеревинний розрив сечового міхура, внаслідок уламкового поранення, – та розпочали лікування. Хлопчику виконали нижньосерединну лапаротомію, провели ревізію рани. Після цього херсонські лікарі дістали уламок та зашили стінку сечового міхура, дістали уламок з колінного суглоба та інших частин тіла. Згодом Єгора направили до столичного Охматдиту.
«Коли хлопчик приїхав до нашої лікарні, його стан був не критичний, адже він отримав кваліфіковану медичну допомогу в Херсоні. У Єгора зберігалися скарги на біль у правому коліні, бо попередньо звідти дістали уламок. Дитина була обстежена ортопедом-травматологом. Єгор потребував іммобілізації кінцівки за допомогою гіпсової лонгети, яку героїчно носив 2 тижні. Також дитині проводилася масивна інфузія для швидшого вимивання згустків з травмованого сечового міхура. Звичайно, в умовах нашої лікарні Єгор був повністю дообстежений. Виконали рентгенографічні обстеження задля ідентифікації залишкових уламків. Їх було багато: у мізинчику, м‘яких тканинах гомілки, над ключицею. Але не всі з них можна було безпечно дістати», – пояснює Маргарита Гаджиєва, дитячий хірург НДСЛ «Охматдит».
В Охматдиті Єгор проходив як консервативне, так і оперативне лікування: Валерій Бовкун, дитячий ортопед-травматолог, дістав уламок з мізинчику правої руки. Також з пацієнтом працювали реабілітологи, психологи та інші спеціалісти.
Зараз хлопчик почувається набагато краще. Він хоче стати футболістом та з нетерпінням чекає на нашу Перемогу. А найбільша мрія – повернутися додому на Херсонщину.
Дякуємо усім, хто рятує життя українців, та працює на своєму фронті. Перемога за нами!
