До нас завітали хлопці та дівчата з Бердичівського медичного фахового коледжу, Київського медичного коледжу №3, Першого Київського медичного коледжу, Київського фахового медичного коледжу ім. П. І. Гаврося, Київського міського медичного фахового коледжу.
Зустріч розпочалася зі знайомства з адміністрацією лікарні та презентації різних відділень Охматдиту. Завідувачі, медсестри, лікарі розповідали про особливості роботи в кожному підрозділі.
Після цього на студентів чекала екскурсія. Під час якої всі охочі завітали у Центр Радіології, відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО, операційний блок, відділення інтенсивної терапії, відділення ортопедії та травматології, відділення інтенсивної терапії гострих інтоксикацій, відділення педіатрії, відділення хірургії новонароджених та інші відділення лікарні. А декому пощастило відвідати наш традиційний щопʼятничний концерт з Соломією Вітвіцькою та побачити, як проводять своє дозвілля пацієнти.
Окрім цього, з метою ознайомлення випускників медичних коледжів з професією «рентгенолаборанта» у різних напрямках променевої діагностики та терапії, спеціалісти Центру Радіології НДСЛ «Охматдит», а саме досвідчені рентгенолаборанти (Коновал Тетяна, Панасюк Михайло, Строкач Діана, Бачинська Богдана) на чолі з завідувачкою відділення променевої діагностики Анастасією Русин провели цикл лекцій для студентів медичних училищ, в яких поділилися своїми знаннями та специфікою роботи на рентгенологічних установках, апаратах магнітно-резонансної, комп’ютерної томографії, лінійного прискорювача.Колектив НДСЛ «Охматдит» завжди радий бачити у своїх стінах молодих спеціалістів, які тільки починають свій шлях та хочуть допомагати діткам. Ми сподіваємося, що ця зустріч принесла вам позитив та натхнення на розвиток у медичній галузі. Бажаємо вам успіхів та мотивації!
Дякуємо за організацію зустрічей адміністрації лікарні, головній медичній сестрі Олені Примак та завідувачці відділення променевої діагностики Центру Радіології Анастасії Русин.
Сашко перебував на лікуванні в Охматдиті понад 3 місяці. За цей час у лікарні він встиг перенести декілька операцій, завести нових друзів, відсвяткувати своє 11-річчя, змінити зачіску та звикнути до нового життя – з ампутацією ніжки.
У січні 2024 року Сашко разом з двоюрідною сестричкою Аліною прямували до продуктового магазину в рідному селі Малий Бурлук, що на Харківщині. Саме в той момент російські війська розпочали обстріл. Поряд з дітьми впав ворожий снаряд.
Сашко та Аліна отримали важкі травми. Хлопчик досі згадує, як тримав свою відірвану ногу притиснутою до тіла, аби не стекти кровʼю.
Невдовзі до місця прибули українські військові, які надали першу допомогу, наклали джгут на ногу та власним авто помчали назустріч швидкій – аби не гаяти дорогоцінні хвилини.
Проте «щасливий» фінал чекав лише на Сашка. Він втратив ногу, але зберіг головне – життя. Аліна померла через 10 днів перебування в реанімації.
Тоді ще 10-річний хлопчик переніс багато операцій у Харкові. Після чого був переведений на подальше лікування та реабілітацію до столичного Охматдиту. Сашко знаходився у відділенні ортопедії та травматології. Тут на нього також чекав ряд хірургічних втручань, відновлення, заняття з фізичним терапевтом, робота з психологом. За час перебування в нашій лікарні хлопчик адаптувався до нового життя, подружився з іншими дітками, познайомився з відомими людьми, побував у салоні краси та відвідав безліч активностей. Сашко став прикладом незламності, оптимізму та мужності. Команда Охматдиту щаслива познайомитися з такою світлою та щирою дитиною, яка попри все пережите надихає та дарує радість іншим. Пишаємося Сашком!
Зараз хлопчик знаходиться у Львові, де його протезували. Він звикає до протеза та мріє повернутися додому. Бажаємо нашому герою бути здоровим, щасливим та зростати у мирній Україні.
Дякуємо всім спеціалістам Охматдиту та інших лікарень за порятунок дитини. Спасибі ЗСУ за те, що оберігаєте наші життя.
Шановні журналісти, з радістю повідомляємо вам про урочисте відкриття басейну для фізичної реабілітації. Захід відбудеться 14 червня о 12:00 у поліклініці Охматдиту за адресою: вул. Стрітенська 7/9, м. Київ.
Півтора року тривали роботи з відновлення басейну, який не використовувався понад 30 років. За цей час було зроблено капітальний ремонт, замінено труби, вентиляцію, каналізацію тощо. Велика команда наполегливо працювала над реконструкцією.
Новий басейн є надзвичайно важливою частиною для реабілітації дітей, які потребують спеціалізованої допомоги після отримання важких травм та захворювань. Зокрема це необхідно пацієнтам, постраждалим від війни, дітям з інвалідністю, з затримкою розвитку, ортопедичними травмами, сколіозом, тощо. Басейн оснащений різноманітним сучасним інвентарем та новими технологіями, які дозволяють займатися плаванням діткам різного віку та з різними хворобами. З пацієнтами займатимуться фізичні терапевти.
На відкриття завітають гості з США, Європи та України, благодійники, меценати, адміністрація лікарні, медики та фізичні терапевти, пацієнти, які постраждали від війни, та ті, хто потребує такої реабілітації, представники ЗМІ, друзі Охматдиту. Дякуємо усім, хто долучився до підтримки Охматдиту та допоміг у відновленні басейну. Ми дуже цінуємо вас та з нетерпінням чекаємо на урочистому відкритті!
Понад 30 днів дитина провела в реанімації, з яких 15 знаходилася на ЕКМО-апараті. Історію порятунку читайте далі.
3-річна Соломійка з Житомирської області росла цілком здоровою дитиною. Тому коли 12 квітня у неї піднялася температура, батьки не запідозрили серйозної хвороби. На наступний день температура продовжила рости, і сім’я звернулася до місцевого лікаря. Згодом дівчинку поклали у відділення інтенсивної терапії.
У Соломійки були болі в животику, блювання, а сатурація опустилася до 40%, у дитини почали відмовляти життєво важливі органи. У місцевій лікарні не знали, як допомогти дитині з такими симптомами.«У моєї доньки був занадто швидкий розвиток захворювання. Ймовірність того, що вона виживе, стала вкрай низькою. У пошуках порятунку ми дізналися про столичний Охматдит, куди вирішили звернутися. Хоча нам не давали гарантій, що ми зможемо доїхати до Києва, все рівно ризикнули вхопитися за останній шанс», – зі сльозами на очах розповідає мама Соломійки Людмила.
До НДСЛ «Охматдит» дитина поступила у стані вкрай важкої пневмонії та серйозного ураження легень. Єдиним шансом на життя була екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО). Це процедура тимчасового заміщення дихальної або серцевої функції, що дає час на відновлення відповідних органів у пацієнтів, у яких неможливо стабілізувати стан звичайними способами, як то ліки для підтримки серця або апарат ШВЛ.
Соломійка потрапила у відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де її підключили до ЕКМО-апарату.Станіслав Школьний, лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії говорить: «Для лікування такого роду пацієнтів треба велика кількість середнього медичного персоналу та навчених лікарів. До того ж, коли поступила Соломія, наша машина ЕКМО була вже зайнята іншим пацієнтом. Тому ми звернулися по допомогу в Центр дитячої кардіології та кардіохірургії, де взяли ще один апарат. ЕКМО не лікує, але дає час, щоб розібратись, що призвело до розвитку пневмонії та як це вилікувати. Але це з колосальними ризиками, ми змінюємо нормальну фізіологію пацієнта, перевертаємо її з ніг на голову».
Навіть отримуючи підтримку від апарату, шанси на виживання Соломії були низькі. Дівчинка була підключена до ЕКМО 15 днів. Увесь цей час команда лікарів постійно була поряд. Мама дівчинки згадує: «Коли я казала що хвилююся за Соломію, лікарі завжди відповідали, що хвилюються не менше. Медики жили в лікарні, ночували тут 5 днів на тиждень, приходили і у вихідні, і в будні».
Лікар Станіслав Школьний ділиться: «Зазвичай, коли ти запускаєш такий кейс, ти у лікарні майже живеш, 24/7 на телефоні, завжди повинен бути в зоні досяжності у випадку, якщо потрібно під’їхати. Цього разу паралельно у нас перебували два пацієнти, тобто робота помножується на два. Окрім цього, ми виконуємо ще й поточну роботу: це післяопераційні хворі, політравми, оперативні втручання, торакальні хворі на штучній вентиляції».
Коли Соломійка була підключена до апарату ЕКМО, на фоні інфекційно-токсичного шоку у неї розвинулося гостре ураження нирок та печінки. Одразу ж до мультидисциплінарної команди лікарів доєдналися фахівці відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій, що близько двох тижнів проводили процедури у комплексі з ЕКМО, відновивши функції пошкоджених органів.Олександр Урін, завідувач відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій Охматдиту пояснює: «Через те, що в дитини сформувалось гостре ураження нирок та печінки, до лікування були долучені спеціалісти мого відділення для заміщення вираження функції. Близько 2 тижнів ми проводили необхідні процедури в комплексі з ЕКМО, а також після закінчення ЕКМО з метою стабілізації стану».
«Ми залучили величезну кількість людей для порятунку однієї людини. Чим складніший випадок, тим більше людей залучено – це і відрізняє інтенсивну терапію і ЕКМО від звичайної терапії. У цьому випадку петля комунікації пройшлась по всій Європі. Частина витратних матеріалів передана професором Шульжинським з Польщі, деякі привезені зі стажування в Каролінському госпіталі у Швеції – “ECMO Karolinska” (привіт доктор Фальк!), а доктор Гудзенко з-за океану в сонячній Каліфорнії мав натхення і терпіння телефоном комунікувати і стратегувати разом зі мною. Це класно. І дуже важливо мати підтримку, коли не вдається допомогти. На жаль, буває і таке, але без ризику не буває винагороди», – коментує Андрій Висоцький, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО Охматдиту.
Після відключення від машини Соломія була екстубована і переведена на самостійне дихання й забезпечення високопотокової оксигенації.Через 34 дні перебування в реанімації її відлучили від будь-якої кисневої підтримки та перевели у відділення педіатрії.Сьогодні легені Соломійки повністю відновлені. Її тіло та мозок чудово відреагували на лікування, дівчинка уже майже повністю відновилася. Тепер вона грається улюбленими ляльками й мило посміхається на камеру.
«Зараз ми можемо сміливо сказати, що наша дитина цілком здорова і така, як була до хвороби, – говорить мама Людмила. – Ми хочемо висловити величезну подяку всьому колективу відділення інтенсивної терапії. Коли нам не давали шансів на одужання, вони зробили диво, і наша дитина тепер може продовжувати своє життя далі. Ми хочемо, щоб якомога більше діток могли врятувати за допомогою апарату ЕКМО, дізнавшись про наш приклад».
Дякуємо всім спеціалістам Охматдиту та друзям з іноземних медзакладів за порятунки дитячих життів навіть тоді, коли, здавалося, шансів немає. Пишаємося вами!
Бажаємо Соломійці рости здоровою, щасливою та усміхненою!
Дитинство наймолодших українців має тривати попри хвороби та війну. Тому вчора, до Дня захисту дітей, у стаціонарі та поліклініці Охматдиту відбулося свято для всіх пацієнтів.
Протягом дня на малечу чекали розважальні зони, аніматори, смаколики, святковий концерт та багато інших розваг.
Святкування розпочалося з контактного зоопарку. Потім діток вітала адміністрація лікарні, фокусники дивували своїми ілюзіями, а співаки надихали на запальні танці. Також для хлопчиків і дівчаток створили справжнє бульбашкове шоу та простір з аквагримом. Наприкінці кожен отримав солодощі й подарунки.
Після цього на всіх чекав традиційний концерт з Соломією Вітвіцькою. Там всі підспівували улюблені пісні, танцювали та навіть бавилися в конкурсах.
Бажаємо всім дітям бути здоровими, щасливими,жити під мирним небом та ніколи не сумувати.
Дякуємо команді лікарні, волонтерам, благодійникам, організаціям, друзям Охматдиту за те, що влаштували справжнє свято для наших діток та допомогли їм відчути себе щасливими!
Дякуємо ЗСУ за можливість дарувати радість діткам!
